Урок шостий.
Людина -- істота допитлива. Адам і Єва не встояли перед спокусою, бо диявол майстерний спокусник-філософ. Він відкрив філософський закон "заперечення заперечення"і не говорив нічого нового, а лиш заперечував істинність Божих слів, що робить і до сьогоднішнього дня, заперечуючи істинність Слова Божого, Біблії. Коли пробудив у серці Єви сумнів, то легко спокусив її, а через неї -- і Адама. Наш праотець Адам стояв з опущеною головою і соромився підняти
очі. В серце його сатана вже послав думку: «З'їсти плід з Дерева життя». Адам
не каявся, не просив прощення, а плекав надію: «Дерево життя! Дерево життя… Я
не вмру…»
Тема уроку: В Едені бере свій початок трагедія всього людства і Божий план спасіння людини від гріха і смерті.
Мета уроку: Розкрити істину про те, що Господь, здійснюючи Свій план
спасіння людства, завжди був, і є з людиною, не позбавляючи її права вибору.
Виховні можливості
уроку: виховувати, формувати віру Богу, страх Господній – боятись образити нашого Отця Небесного -- Царя
життя своїм невірством і непослухом Його Слову, Біблії; виховувати чесність,
відповідальність за те, що думає, говорить і чинить людина; прийняти спасіння,
обіцяне Господом в Едені, і дякувати за все Йому.
Помолимося.
Молитва.
«Господи, Боже наш, дякуємо, що Ти охороняв нас весь час і всюди, і знову зібрав нас у Твоїй Божій присутності біля ніг Твоїх. Ми віримо, що Ти тут з нами. Написано, що де двоє чи троє зібрані в Ім'я Твоє, то Ти з ними. Дякуємо, що Ти вірний Слову Своєму. Благослови нас, Господи Ісусе, учи нас, відкрий нам розуміння Слова Твого, даруй нам віру. В Ім'я Господа Ісуса просимо і дякуємо Тобі! Амінь!»
Хто пригадав про що йшла мова? (Господь Бог – Творець Всесвіту і всього, що існує, а також і Творець людини, створив усе «вельми добре».)
·
Хто може пояснити, що означають слова «Вельми добре»? (Господь так добре і мудро створив
усе, що краще і ліпше бути не може.)
·
Сподіваюсь, ви пам'ятаєте, що картинка не відображає справжнього Раю, що
створив Господь, а являється лиш навчальним обладнанням на уроці.
·
Найперше уважно подивимося на Адама і Єву на картинці «Рай».
·
Що розповіла вам картинка про перших людей на землі? (Єва дає Адаму плід).
·
Людина говорить не лише язиком, але говорить і своїм тілом: жестами, мімікою, позами, поглядом… . Подивіться уважно і
скажіть: про що розповідає нам тіло Єви? (Вираз її тіла говорить: Ось, бери, їж – дуже смачно.)
·
Про що говорить вам вираз обличчя Адама? (Адам, ніби, розгубився, не заперечує, як голова сім'ї, а
й сам спокушується, в думках філософствує, ніби, виправдовуючи свій непослух.)
·
Який висновок можна зробити з цієї німої сценки про характер Господа Бога? (Господь довготерпить, не
втручається Сам в події, коли нема просьби, звертання до Нього – молитви, і дає людині право вибору, а це – велика милість.)
·
Зверніть увагу на тварину, що причаїлась під деревом в гущавині, по-між квітами,
і з великою увагою і радістю спостерігає за Адамом і Євою. (Це – змій. Я зобразила його так, як
бачила у своїй уяві.)
·
Прочитаємо про нього з Біблії, Буття 3:1.
·
Що написано про змія? (Він був хитріший від усіх звірів польових та ще й говорив, як людина.
Очевидно, і ходив, як людина – вертикально.)
·
Тепер прочитаємо із Буття 3:1-5, щоб дізнатись: який плід дає Єва Адаму і
чому так радіє змій.
·
Діти, що заповів Господь Адаму і Єві? (Вірш із 3: 2-3. Читаємо по одному
віршу і обговорюємо.)
·
Про що запитав змій Єву? (Якщо діти не запам'ятали, то нехай прочитають ще раз.)
·
Як ви думаєте: знав змій що саме заповів Господь Бог людині? (Так.)
·
Подумайте і скажіть звідки це видно? (Щоб завести в блуд Єву, він до Божого наказу додав лиш
часточку «не»).
·
Прочитаємо ще раз Буття 3:2і3. Що Єва відповіла змію? (Якщо діти не можуть сформулювати відповідь, нехай прочитають ще раз із Біблії.)
·
Отже, Єва добре знала умови заповіту, що не можна,
навіть, доторкатись до дерева, щоб не вмерти.
·
Читаємо вірші 4 і 5.
·
Що ж сказав змій? (Ні, не вмрете, будете, як боги (і тут збрехав, бо добре знав, що Бог один
і іншого нема Бога від вічності) – будете знати добро і зло, бо до цього часу
вони знали лише добро.)
·
Бачите, він заперечив, знову додавши лиш часточку «ні» до Слова Божого, і зробив
Бога неправдомовцем. (Господь сказав, що вмрете, а диявол заперечив: ні, не вмрете.)
·
Все Господь дав людині знати і мати, окрім зла.
·
Діти, подумайте і скажіть: Коли в людини виникають сумніви? (Коли в людини нема довір'я до того,
хто говорить.)
·
Хто говорив у раю, а хто слухав? (Говорив Господь: Не їжте і не доторкайтесь, щоб не
вмерти; і змій: Ні, не вмрете, а станете мудрі, як Бог. Слухачами були Адам і
Єва – людина. Кожен нехай запитає себе: «Я слухаю чисте Слово Господа Бога, чи
людське з часточками «не» і «ні»? Вірю так, як говорить Господь в Біблії, чи
вірю по-своєму?)
·
Подивимось уважно на картинку Рай. Що робить Єва? (Дає плід Адамові)
·
Як ви думаєте: вона впевнена в тому, що робить? (Так)
·
Щоб дізнатись, чому Єва має такий впевнений вираз обличчя і тіла,
прочитаємо Буття 3:6.
·
Чому Єва має впевнений вигляд? (Вона з'їла плід спокуси і – це дуже сподобалось їй, і
вона не вмерла…)
·
Що ще зробила Єва? (Дала з'їсти своєму чоловікові, Адаму.)
·
Кого послухав Адам Отця чи диявола? (через Єву диявола)?
·
Який висновок, щодо поведінки і послушання людини, Адама і Єви Господу, ви
можете зробити? (Люди не послухали Господа. Вони чули слово Господнє, але повірили так, як кажуть тепер багато-хто, -
«по-своєму», як їм хочеться: трохи Божого, а трохи людського. Хто не слухає чистого
Слова Божого, той непослушний. Написано, що непослушність -- такий великий гріх, як ворожбитство.)
·
Діти, як ви думаєте, кого вшанували Адам і Єва своїм вчинком: Отця свого чи
диявола? (Кого слухаєш і чиниш, як він каже, того й шануєш, тому ти й належиш:
Господу – на спасіння, чи ворогу – на смерть. Коли даєш перевагу людському, то
ти в полоні і належиш дияволу, а кінець – озеро Огняне.)
·
Як ви думаєте вони зберегли заповіт (вірш 2і3) з Господом чи порушили його?
·
Як ви думаєте: добре це для людини чи зле?
·
Як ви думаєте, діти: те, що на перший погляд,
людині здається добре, є добре завжди? Подумайте і наведіть приклад. (Спиртні
напої, наркотики, хуліганство, п'янство, злодійство, розпуста (тепер її
називають «сучасність і мода), грубіянство, невір'я Господу…)
·
Від чого залежать всі дії людини? (Від того, кому вона повірила).
·
Бачите, як диявол і тепер трішки додасть, трішки не домовить і заводить
людей в непослух, в гріх, а за гріх – смерть. Так говорить Закон Всесвіту.
·
Що зробив диявол своїми словами? (Він посіяв сумнів до слів Господніх і пробудив цікавість
до філософських тлумачень, до пізнання чогось «великого», що поставить людину
нарівні з Господом, дасть можливість знати те, що знає Бог і ховає від людини.
Він говорив своє, відверто брехав на Господа. Так і в наш час, безбожники
звинувачують Господа Бога у всіх бідах, і не знають, що ці біди вони самі сіють
в своє життя. Закон Всесвіту: що посіє
людина, те й пожне. Господь дає людині повне право вибирати, що вона буде сіяти
в своє життя: добре чи зле. Господь терпеливий, довготерпеливий і ніколи не діє примусом, дає людині
завжди право вибрати кого слухати і шанувати, а в результаті пожати плід: з
Господом іти в Царство Боже, у вічність чи з дияволом – у вогонь вічний.)
·
Діти, як ви думаєте: що повинна булла зробити людина тоді, коли спокушав її
сатана через змія? (Запитати Господа, адже він був з ними, але вони не бачили Його, бо Він – Дух
(Єв. від Івана 4:24).)
·
А що повинна зробити людина тепер, щоб не впасти в гріх невір'я і непослуху?
Цей гріх, гріх невір'я, Господь назвав першим гріхом в Єв. від Івана 16:8-9 «А
як прийде Він (Дух Святий) світові виявить про гріх, і про правду, і про суд: тож
про гріх, – що не вірують у Мене; …»
(Також і тепер – не приймайте нічого і ні від кого на
віру, а звертайтесь обов'язково до Слова Божого. Ісаї 8:20 «…звертайтеся… До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то
нема для них зорі ранньої!», тоді це неправда.
Той, хто масненько, красномовно і впевнено говорить слова, що не
відповідають Біблії, - не бажає вам добра, – згадуйте тоді Рай, Єву і Адама, і
змія, і найбільший гріх людства (первородний – гріх першого роду) - невір'я
Господу, Слову Його. Все і всіх перевіряйте Словом Божим і вірте лише Господу Богу – Його чистому Слову, Біблії!
·
Коли говорять безбожники, що Біблія не справжнє Слово Боже, бо її писали
люди, – не вірте тому. Так, ЇЇ писали люди, але водимі Духом Святим – так
написано. Де Дух Святий, там правда і воля. І ще написано, що Господь дає
бажання і чин – сама від себе людина щось добре вчинити не може.
·
Як ви думаєте, діти, людина повинна протистояти спокусі чи спокушатись і
перепробувати все? (Людина повинна завжди протистояти спокусі і перевіряти себе Словом Божим. Деякі
діти, спокушуються різними спокусами і, як і Єва, скуштувавши наркотики чи
спиртні напої, зразу ж -- не вмирають, а вловлюються смертю в полон і вмирають в
муках і безчесті трохи пізніше.)
·
Діти, а що значить мати страх Господній? (Нехай говорять всі бажаючі, запитайте декількох, якщо не
буде бажаючих.)
·
Це означає – з трепетом любити і шанувати Господа, вірити
Йому і боятись образити Його чим-небудь, а найперше – невір'ям, непокорою і
непослухом. Погляньте навколо: все добре, в тому числі життя і здоров'я, людина має від Бога.
·
Не забуваймо, діточки, того, що Господь знає, навіть, наші думки.
Проганяйте із своїх думок, в Ім'я Ісуса, те, про що Господь говорить «Ні!».
Біймось образити Господа Бога, бо написано в Слові Божому: «Страх Господній –
початок премудрості»; «Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим
ночує, і зло не досягне його». Отже, дуже добре для людини боятись образити
Господа Бога недовірою або марновірством. коли людина вірить людським вигадкам, а Слову Божому не вірить.
·
Прочитаємо Буття 3:8. Що ви можете сказати про взаємовідносини Адама з
Господом?
·
Як ви думаєте: страх Господній був у Адама?
·
А чому не було страху Божого в Адама? (Люди, Адам і Єва, бачили люблячого Отця і звикли до цієї любові, як маленька дитина звикає до тата. Господь піклувався про них. Вони
жили без турбот, не знаючи лукавства і не могли розпізнати його. Адама так
захопили обставини, що він не придав значення тому, що говорив Отець, а повірив
словам змія, – через Єву повірив сатані,
бо в змієві був сатана. Він побачив, що Єва жива і – повірив обставинам:
значить, Отець лиш лякає. Слова Божі він не розчинив вірою в серці своєму, а
пірнув у тлумачення. Він, як багато людей сьогодні, відчув себе дорослим і
великим і не порахував за потрібне прийняти чисте слово Боже і слідувати волі
Божій. Так людина не прийняла слово
Господа для того часу, як і не приймає Боже слово сьогодні - для цього часу: Назад до чистого Слова Божого! Назад до Господа Бога!)
·
Діти, як ви думаєте: що керувало людиною? (Гордість. Хочу бути рівним Богу! Таке бажання народилось
спочатку у сатани, а потім він підсунув його Адаму і Єві. Вони прийняли його,
бо в них не було віри Господу Богу і
не було страху Господнього, як нема
і сьогодні: всі вірять по-своєму і чинять по-своєму.)
·
Читаємо Буття 3:8, щоб дізнатись, що
ж було далі після того, коли люди задовольнили свою гординю.
·
Раніше вони раділи присутності
Господа, а чому ж тепер сховалися? (Із послання Апостола Павла до Римлян 8:15 ми бачимо, що
дух рабства, від диявола, наповнив Адама і Єву страхом (не Господнім, а страхом
диявольським, який льодом сковує серце і розум), тому вони заховались від
Господа.)
·
Запам'ятайте, діти, страх не від Господа. Якщо ви боязливі, а Ісус ваш
Господь, то не дайте місця дияволу. Моліться з впевненістю: «Господи, Ісусе
Христе, Ти викупив мене. Я – Твій! В Ім'я Господа Ісуса Христа, я не приймаю
духа страху! Амінь!»
·
Не піддавайтеся сумніву, але вірте, що Ім'я Господнє – надійна башта, де
може сховатись праведний, – хто любить і
чинить правду. Лиш вірте! Віра це –
перемога наша, що перемогла світ і диявола!
·
Читаємо вірш 9. Що робить Господь Бог? (Він кличе Адама: де ти? Так Господь кличе кожну душу,
щоб спасти. Ви чуєте, Олі, Колі, Тані, Вані…? Господь кличе вас, щоб спасти для
вічності!)
·
Як ви думаєте, діти, Господь насправді не знав де знаходяться Адам і Єва. (Господь
все знає і ще й знає все наперед, що і як, і де станеться.)
·
Читаємо вірш 10.
·
Адам і Єва раптом побачили, що вони
голі і злякались. Чому раніше вони не бачили цього? (Від них відійшла Божа Слава, від
них відійшов Дух Святий, який наповняв і покривав їх. На Його місце зайшов дух
диявола: непослуху, непокори і страху.)
·
Що відповів Адам на запитання Господа? (Він виправдувався, складав свою вину на Єву і на Господа,
казав що це винна жінка, яку Господь йому дав, «Вона дала і – я їв». Єва також виправдовувалась, що не вона винна, а змій, бо він її спокусив. Отак і сьогодні:
люди не вірять Господу, грішать, примножуючи зло, а у всіх бідах звинувачують
Господа, а в сім'ї – один одного.)
·
Господь Бог і гріх – не сумісні! Господь завжди говорить правду наперед у
пророцтвах, попереджує про наслідки і всім дає вільну волю вибирати. (Не їж і не пий людських вигадок і
байок – всього того, що не Слово Боже, і – не доторкайся до них, бо умреш!)
·
Діти, а яким чином харчувалися перші люди? Вони десь працювали, заробляли
собі на прожиття? (З Господом люди жили в раю в повному достатку, не турбуючись ні про що. За
Божим повелінням їх щедро годувала земля.)
·
Читаємо Буття 3:17.
·
Що дуже трагічне відбулось в житті людей в результаті їх
невір'я і непослуху Господу?
(Людина і все її
потомство, і земля – все ввійшло під прокляття разом з владикою Адамом, бо
владу на землі Господь віддав був людині. «… проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти
від неї всі дні свого життя. Тернину й
осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті лиця свого ти
їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, з якої ти взятий. Бо ти порох і до
пороху підеш». Без Господа людина – порох, глина!
·
Як ви думаєте, діти, хотів Господь знищити людей, яких з такою любов'ю
створив по подобі Своїй? (Ні. Господь не відібрав від людини милості Своєї. Він любить людину, але ненавидить
– гріх! Написано: ІЦарів (Самуїлова) 15:23 «Непокірність – як гріх ворожбитства, а свавільство – як
провина та служба бовванам». За законом Всесвіту за гріх – смерть.
Безбожникам це здається жорстокістю і несправедливістю, а діти Божі бридяться
гріха і з вдячністю приймають кожне Слово Боже, бо Господь прийшов у тілі Сина
Свого і Сам заплатив за гріхи всього людства.)
·
Читаємо Буття 3:21.
·
«І зробив Господь Бог Адамові і жінці його одежу шкуряну – і зодягнув їх».
·
Про що свідчать ці дії Господа?(Про велику любов і милість Господню.)
Ні Адам, ні сатана не знали, що Господь знає помисли серця – думки кожної істоти. Господь таємно, вкрадьки ніколи нічого не робить, тому і сказав до Ангелів і Архангелів:
· Прочитаємо Буття 3:22 і 23 і дізнаємось про те, що ж сказав і, що вчинив Господь з Адамом і Євою. «Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро і зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв із дерева життя, і щоб він не з'їв, – і не жив повік віку (з гріхом). І вислав його Господь Бог із едемського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був».
·
Чому Він був змушений вислати Адама із едемського раю? (Адам був створений Господом і був сином Божим, а тепер, коли він зрадив Отця, згрішив, то став рабом гріха. Грішник не може встояти перед лицем Святим Господнім і лишитись живим. Адам з Євою пішли із Царства Божого до свого нового хазяїна, князя світу цього, до сатани, який уже «… засуджений князь цього світу» Єв. від Івана 16:11), який приходить «…красти, убивати і нищити» (Єв. від Івана 10:10).)
Чому Він був змушений вислати Адама із едемського раю? (Адам був створений Господом і був сином Божим, а тепер, коли він зрадив Отця, згрішив, то став рабом гріха. Грішник не може встояти перед лицем Святим Господнім і лишитись живим. Адам з Євою пішли із Царства Божого до свого нового хазяїна, князя світу цього, до сатани, який уже «… засуджений князь цього світу» Єв. від Івана 16:11), який приходить «…красти, убивати і нищити» (Єв. від Івана 10:10).)
·
Прочитаємо Буття 3:24 і дізнаємось про те, як Господь загородив Адаму
дорогу до раю і до дерева життя.
·
Подумайте і скажіть чи справедливо вчинив Господь по відношенню до Адама і
Єви. (Нехай говорять
діти і кожен обґрунтує свою думку.)
·
Підсумує учитель. Хвороби, біль і сльози, аварії, стихійні лиха, війни, ворожнеча, крадіж,
вбивства, розпуста, ненависть, обман, зрадливість, підступність, богозневага та
інше це – зло, яке запросили люди, Адам і Єва в своє серце, дали йому право на
існування. Ми бачимо, як воно розквітло на землі. Господь Бог в такому бруді не
живе і нічого подібного бути не може там, де присутній Господь – у Раю, тому
Він змушений був вислати перших людей звідти.
·
Як на все це дивиться Господь? (Йому дуже боляче дивитися на все це зло і муку людську, але знову все залежить від нас, людей. Господь
уже викупив людство від смерті, могили і диявола – від зла. Нам залишилось лише
повірити і прийняти спасіння. Нажаль, є багато людей, що як Адам і Єва не
вірять Слову Божому, не повертаються до Одного, Істинного Бога, Господа, а
вірять слову змія – слову людському і ще глибше заходять у гріх.
·
А що каже Біблія, Слово Боже?
·
Читаємо послання до Ефесян 1:3-7,11. (Послання прочитають діти, а потім ще раз прочитає
вчитель. 4 вірш «… так як вибрав у Ньому
Він нас перше закладин світу, щоб були перед Ним ми святі і непорочні в
любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом…
11 вірш «…бувши
призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,…)
·
Який висновок ви можете зробити з прочитаного? ( Хай говорять всі бажаючі).
·
Зверніть увагу, діти, що нас ще не було і ні Адама, ні Єви, і світ ще не
був створений, а Господь вже знав: що станеться з людиною, яку Він створить,
і хто прийме Слово Його – повірить Йому,
піде з Господом. Божий комп'ютер ще до створення світу записав нас у Книгу
Життя Агнця.
·
Господь створив план Спасіння людства від зла, бо Він знав, що автор зла
підступним чином захопить Його любиме творіння і ввійде в нього, бо він – злий
дух. Краще і мудріше від Господа не може зробити ніхто, нічого і ніколи.
Господь для того і створив людину, щоб знищити зло у Всесвіті. Він дав їй
можливість вибрати, щоб зло не могло звинуватити Бога в насильстві. Людина
вибрала: пізнати зло. Воно заполонило кожну клітинку людського тіла і всю землю
«Весь світ лежить у злі». І тільки Кров Ісуса і чисте Слово Боже, Яке проникає до поділу душі і духа, суглобів і
мозків, і судить думки і наміри серця може очистити кожну кліточку нашої душі і
духа від цієї зарази, якщо ми тепер виберемо Господа Бога, Його Слово і
запросимо Його стати Господом нашого серця і нашого життя, бо Він, Сам Господь
– Владика Всесвіту, Творець усього існуючого, наш Отець Небесний, будучи в тілі
Сина Свого, викупив нас. План нашого спасіння завершений на Голгофському
хресті. Тепер ми повинні із страхом і трепетом здійснювати своє спасіння – так
написано. Ми повинні покаятись в злих ділах своїх, повинні самі запросити Господа в своє серце господарювати, і дати
Йому можливість здійснити це очищення й освячення в нас, в нашому серці від
всього небожого – нечистого, від всякої самодіяльності і людської мудрості, що
суперечить волі Божій. Без щирого запрошення Господь не прийде, бо є й такі, що
не бажають бути з Господом. Вони дуже люблять світ і славу його.
· Розгляньте малюнки і опишіть їх.
· На основі Слова Божого і картинок зробіть висновок: чи причетний Господь Бог до зла, що твориться на землі.
Що залишається людині зробити, щоб спастись? (Повірити, що він
викуплений Кров'ю Ісуса Христа, Сина Божого,
Підведемо підсумок уроку.
·
Отже, що залишилось на серці у кожного
з вас після цього уроку? (По можливості, нехай скажуть всі.)
Дуже важливо звернути
увагу дітей на те, що Господь Бог з великою любов'ю творив людину, з праху
земного. Він дав людині все для щастя і вічного життя в радості і достатку.
Будучи створені по подобі Божій, люди, як Господь, порали сад словом в Ім'я
Господнє. Дух Божий, що був в них і на
них, творив всю роботу. Марка 11:22,23. «Майте віру Богу! Поправді кажу вам: Як хто скаже горі
цій: «Порушся та кинься до моря», і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме
віру, що станеться так, як говорить, – то буде йому!» Адам і Єва впустили
сумнів – філософію у серце своє. Господь все знає, чує і читає наші думки. Все,
що відбувалося з людьми в едемському саду, Господь бачив і чув, і знав усе, але
Він дає всім людям самим собі вибрати господаря для послуху. Слово Боже живе і
дійове, і проникає до суглобів і мозків, і судить помисли серця, і ніщо не
закрите перед Ним (Євреям 4:12). Так і сьогодні, - Господь знає всі наші діла і
думки – будьмо пильні, щоб нам не впасти в гріх невір'я, вірмо кожному слову
Божому. Господь Бог лише в Слові Своєму – в Біблії! Він кличе нас!
Прислухаймося уважно, що Дух говорить церквам! Дух – то Слово Боже! – так
написано. Все перевіряй сам, бо часу вже нема. Вернись
до Господа!
· Помолимось. Діти, хто хоче помолитись? (Нехай моляться всі, хто хоче.)
·
Молитва.
«Отче Небесний, слава, хвала,
поклоніння Тобі, Богу Одному, Живому Святому. Ти веди нас, Господи, щоб нам не впасти в спокусу і
не збитись з дороги Твоєї, щоб сім’я
невір’я не посіялось в нашому серці. Господи, Боже
наш, дай нам віру, укріпи нас у вірі Твоїй, щоб ми вірили лише Тобі, бо правда
лише в Ісусі. В Ім’я Господа Ісуса
просимо і дякуємо Тобі. Амінь!»
· Прославим Госпда псалмом.
· Афоризми.
Не повставай проти Господа Бога, бо згине твоя дорога!
Прагни так жити, щоб Божу волю творити.
Там, де людська твориться воля, в кінці - пекло й недоля.
·
Відгадай
загадки:
Ми вночі відпочиваєм
І не думаєм, не
знаєм:
Хто нас любить і
лікує,
Поруч з нами Він
ночує.
Свою руку прикладає
І хвороби забирає.
Хто Він, дітки?
Відгадайте,
Славу й честь Йому
віддайте.
(Господь
Цілитель)
Чий то дух живе в
тобі?
Він і в радості й
журбі,
Нам життя дає щодня,
Хліб і воду день від
дня.
(Дух
Божий)
Коли хочеш усе знати,
Все уміти, усе мати,
Не тужити, всіх
любити,
Щоб не вмерти, вічно
жити –
Кому маєш ти служити?
(Господу
Ісусу)
КЛИЧУ ТЕБЕ!
Ти Господь, мій Бог, Ісус!
Я до Тебе лиш горнусь!
Гордість, геть! Ти - ворог мій,
Родич всіх гадюк і змій!
Бо від тебе лише зло
Всюди, де б то не було!
Підповзаєш крадькома -
І вже розуму нема!
Кличу я Тебе, Ісус!
Бо Тобою лиш спасусь!
Я приймаю Божий дар!
Ти - Владика, Бог і Цар!
Серце в дар Тобі даю
І всю будучність мою.
Царствуй Ти, Ісус, в мені,
В моїм серці на всі дні!
ХТО ГОЛОВНІШИЙ?
Василько, його всі
друзі
Сперечались: хто важніший,
В цьому світі – головніший.
Василько сказав: «Людина –
Цар природи – не новина.
Всі давно про це вже знають,
Лиш невігласи шукають».
Обізвався Федь до нього:
- Клич царя отого свого:
Хай він зробить нам струмочок,
Дасть нам квітів у віночок,
Хай він словом зробить море,
Забере в людини горе,
Зцілить вмить її від рака,
Чи з нічого зробить шпака.
Що-небудь, хоча б найменше,
Аби стати в світі першим,
Жити вічно, не вмирати
Й це життя комусь ще дати.
Ми без Бога – нуль квадратний! –
На ніщо бо він не здатний.
Бог дає життя нам, воду
І прекрасну людям вроду,
Милість Він дає щоденно.
Бог є Цар, Превознесенный!
Все повстало Божим Словом!
Діти Божі – під
покровом!
Тих завжди охороняє,
Хто Йому лиш довіряє.
А добра – усім Він зичить.
Лиш послушних – возвеличить!
МОЛИТВА.
Ти Господь! І іншого
нема!
Крім Тебе – більше
нема Бога!
Без Тебе горе, біль
і тьма!
Без Тебе – в пекло всім дорога.
Дай серце мудре,
Боже, нам
Всім: мені і мамі й
тату.
Щоб нам не бути,
Боже, там!
Хай зло минає нашу
хату!
Нехай любов Твоя і мир
В серцях назавжди
зацарює!
В Ім’я Ісуса прошу я!
Ісус – Господь! Мене
Він чує.
ПЕРЕМОГА, ЩО СВІТ ПЕРЕМОГЛА, ТО ВІРА НАША!
ВІРТЕ, ДІТИ, ГОСПОДУ БОГУ!
ПЕРЕМОГА, ЩО СВІТ ПЕРЕМОГЛА, ТО ВІРА НАША!
ВІРТЕ, ДІТИ, ГОСПОДУ БОГУ!
Комментариев нет:
Отправить комментарий