Співаймо Господу Ісусу Христу!
ОДИН!
Ісус. Один Ісус Спаситель!
Спасіння в іншому нема!
Усього світу Викупитель,
Бо Кров Свята – лише одна!
І Він за тебе, Україно,
Пролив її, щоб жила ти,
І кличе нас: «Прийди, дитино,
Іди до світла з темноти.
Лише зі Мною будь єдина,
На Слові Божому – завжди,
Бо ти Моя, Моя дитина.
Туди де гріх і зло, не йди!
Не йди туди, де з медом слово,
Де правди чистої нема,
Де помста вилитись готова,
А правда скована – німа!
Я поведу тебе за руку
І підніму тебе з колін!
Забудеш біль свій, гірку муку.
Я йду вже! Чуєш, дзвонить дзвін!»
Сила любові
Агов! Мерщій, послухаймо.
Чи то труба гуде?
У кожні двері стукаймо:
Господь Ісус іде!
Швиденько попрощайтеся
З гріхами назавжди.
З любов’ю привітаймося:
Гряди, Ісус, гряди!
Із Господом, Спасителем
Повернемось в Едем
Бо з нашим Викупителем
У вічність ми підем.
Туди прийдемо вірою,
Любов’ю до Христа.
Відміряє нам мірою:
Всю вічність – без кінця.
Покличмо в серце Господа
Щоб Він там царював,
Теплом, любов’ю, радістю
Усіх нас наповняв.
Не помиляйся.
Те, що дано тобі, – не твоє,
То Боже зерно для посіву.
Бог, Господь, через тебе дає
Посіятись новому диву.
Хвала і честь Тобі ,
мій Боже, –
Хвала на небі, на
землі!
Завжди Живий і все Ти
можеш,
Належить все - лише
Тобі.
Спасибі, Господи
Ісусе,
За мир Твій, щедрість
благодаті,
Що всіх Ти нас
прощати можеш!
Чим можу я Тобі
віддати?
Любов Ти! Бог Один і Вічний,
Всесильний Ти, Людинолюб –
Прощаєш, милуєш всіх грішних.
Прости наш український люд!
Зціли серця усім,
Ісусе,
І нашу землю, всіх
дітей!
До Тебе, Господи,
молюся!
За всіх осліплених
людей.
За неньку нашу – Україну
В проломі молюся Тобі!
За неї, матінку
єдину,
Сивіють голови в
журбі.
Господь, врятуй же
Україну
Від пут жорстоких
сатани!
Розквітнуть хай її
руїни,
Воскреснуть всі її
сини!
Зціли всі рани
Батьківщини,
Цілитель наш, –
Господь Ісус!
Тебе, Спасителю
Єдиний,
Шукаю, кличу і
молюсь!
Помилуй, Боже,
Україну,
Прости її,
благослови!
Зігрій в обіймах, як
дитину,
Обмий від ніг до
голови.
Благослови її на
вході
На виході -
благослови,
На полі, в лузі, на заводі,
Усі маєтки, худоби.
Дай мудрості усім,
любові,
Братерства, щастя і
добра,
Дай хліба, радості у
домі, –
Нехай радіє дітвора!
Тебе прошу. О! Мій
Спаситель
Прости, помилуй,
стережи.
У Ймення Боже,
Викупитель,
Нам Україну збережи.
З
НАМИ БОГ!
Господь, Ти – Бог,
іншого нема,
Крім Тебе – нема
Бога!
Господи, без Тебе
душить тьма
І з тернями дорога.
Правдою кропіть нам,
небеса,
А хмари – істиною.
Господи, Ти твориш
чудеса,
Єдиний Ти, Істинний!
Ти сказав нам,
дорогий, Господь:
«Поклич Мене –
врятую!»
Ти спасеш і зцілиш
Свій народ –
Хай знають всі і
чують!
Перед Тобою, Святий
наш Бог,
Вклякає Україна!
Господи, звільни від
всіх тривог
І возроди з руїни!
Боже, дай нам сили у
борні!
І вирви в змії жало,
Поруйнуй всі наміри
її
І, - щоб її не стало!
Господи, хай будуть
вороги
Наші, як пил у вихрі,
І як з’їдені псом
пироги,
Як солома на вітрі!
Як вогонь спалює
темний ліс
І обпалює гори,
Пожени їх бурею
навіч,
Вихром Твоїм на
сором!
Хай сповнить їх
переполох!
На лице дай безчестя,
Щоб знали, що з нами
Живий Бог –
Бог совісті і честі!
ПОМОЛИСЬ, МОЯ ДИТИНО.
Не бунтуйся, Україно,
Як вино шумує.
Помолись, моя дитино,
Бог тебе почує.
Дасть Господь тобі
пораду
І чутливі вуха,
Скаже: де іти на раду
І кого послухать.
Не гордися ти собою,
А іди до Бога,
Бо не матимеш спокою
І будеш убога.
А як хочеш
відродитись,
Жити вічно добре,
Починай уже молитись.
Бог не любить горде!
НЕ ВМРИ ДЛЯ ВІЧНОСТІ!
Не вмри для вічності,
не вмри!
Тримай свій погляд
догори,
Де зараз наш Господь
Ісус
І прагни істини із
уст
Лише Його, лише Його,
Його – Царя, лиш
Одного!
І Він прийме нас і
простить,
І нас усіх
благословить!
Найперший ворог –
вічна смерть
Вже переможена і геть
Усі її полки і ад,
І князь, і весь
ворожий штат!
Живий Ісус – Господь
і Цар!
Прийми спасіння Його
в дар!
Не вмри! Для вічності
не вмри!
Покайся, правду лиш
твори!
З Ним – непоборна!
Станьмо всі, браття,
дружно - стіною
І візьмімо любов - нашу
зброю.
Станьмо вже всі ми за
Україну!
За Батьківщину
нашу Єдину!
Згиньте, чужинці і
лицеміри,
Хитрі, підступні, злії
вампіри.
Досить, за гроші нас руйнувати,
Бо Україна буде стояти!
Так, Незалежна!!! –
Ворог сміється.
Скільки б нитка не вилась – порветься,
І розсипляться вражії
пута!
Україна – не буде
закута!
Буде жити в віках
Україна,
Благословенна Богом,
Єдина.
Так! Самостійна, мирна
і добра.
Їй захист – Господь ! З
Ним – непоборна!
Відповідь антихристу.
(Біль душі)
Глухі, сліпі поводирі,
Куди ведете мій народ?
Дарма, що віком ви
старі,
Та в серці блуд і
тупість, смрод.
Ви ті, що виросли в
совку,
І в рот дивились
сатані,
Що душу нівечить
людську,
Сховавшись, в вашій же
брехні.
У всьому винні вам
жиди.
Ви відкидаєте Христа!
Куди ж ви кличете?
Куди?
Яд на вустах і пустота…
А знаєш ти, неправди
страж,
Ким же являється
Христос?
Безглуздий, ниций твій
мандраж.
Христос, по-грецькому,
Теос!*
Людей і зір – усіх
Творець,
І кожному дає Свій Дух,
Та бореться із Ним
глупець,
По-українському –
лопух!
Плює на Сина і народ,
Що Ти, Господь,
благословив,
Бо сам в числі, що
зветься: ‘зброд’.
Їх сатана в кулак
зловив.
Прости, Господь, усіх
телят,
Що сліпо тішаться
биком,
Що Ти зганьблений, Той, що Свят,
Отим нікчемним
глупаком.
(Гр.) Теос* – Господь Бог,
Вседержитель.
Відповідь автору твору,
який обливає брудом Христа, звинувачуючи Його і Його народ у всіх своїх бідах,
і веде його до духів предків, до Велеса – бога бика, Перуна, до поганських
богів, обрядів і звичаїв, до всього
того, що принижує і відкидає Спасителя. На перший погляд, це його особиста
справа, але це не так, бо вводиться в блуд багато народу України. Ви не можете
собі уявити скільки захоплених відгуків, тобто зведених, обдурених людей, які
сліпо довіряють цьому горе пророкові. Господь своїх слів на вітер не кидає.
Вони сказані раз і працюють, незалежно від того, знає хтось про це чи ні.
«Благословляючих тебе – благословлю, а проклинаючих тебе – проклену!» Ось таким
словоблудством, люди затягують весь народ під прокляття ради захоплення
телятами. Ті, що йдуть за Господом, – діти Божі, а ті що за Велесом (биком) –
телята, логічно.
Божий гнів у серці
кожнім
Спалить ідолів в безбожнім,
Все, що темрява й
болото,
Все, що в нього срібло
й злото.
Жити навіки.
Бог око дав – дивися,
І вухо дав – почуй.
Ти трішки нахилися –
Нап'єшся досхочу.
Там, онде, під вербою
Дзюркоче джерельце,
Говорить, мов, з тобою:
Обмий своє лице.
І джміль там, над
квітками
Все джу та джу, та джу.
Водицю п’ю руками,
Милуюся, сиджу.
Малесенький струмочок,
Побіг із джерельця
Болітцями в гайочок –
І так аж до Дінця.
Єднаймось, українці,
І станьмо, як ріка
Та змиймо у сторінці
Ментальність кріпака,
Що мріє знов про пана,
Нагайку і Гулаг.
У них брехня погана
Засіла у серцях.
Не дайтесь обдурити,
Єднайтесь, як струмки,
Щоб ворога відбити
І жити навіки.
Молюся
до Тебе наш, Боже!
Наша сила, браття, в
Господі й любові,
Об'єднаймось дружно на
Божому Слові.
Не злословмо власті,
чуже не любімо,
Своє серце чисте Богу
принесімо.
Ставши у проломі,
просімо по Слову:
Все, що є не Боже,
неси, як полову,
Спали Своїм Духом
нечестя, зрадливість,
Хай сіється, Боже,
добро й справедливість.
Хай щезнуть, пропадуть
всі ідоли кляті.
Будь, Господи в серці.
І в кожного в хаті
Нам радість хай буде і
мир всім навіки,
І щастям, любов'ю хай
повняться ріки.
Хай зброя ворожа
заржавіє в піхвах,
А війни навіки
залишаться в міфах.
Розвій їх по світі, як
вітер полову,
Щоб кров проливати не
бралися знову.
Скеля Ти наша і наша
надія,
А вічність з Тобою то –
кожного мрія.
І тут, на землі, Ти нам
щит, оборона.
Господь, захисти нас!
Ти – нам охорона.
Намалюй мені Україну.
Чарівні світанки над
морем
Радують серце в чужій
стороні:
Виблискують водні
простори,
Ніби, спалахують іскри,
вогні.
І моря солодкі цілунки,
Наче,
лоскочуть все тіло моє.
Прекрасні ті Божі
дарунки.
Диво хлюпочеться і
виграє.
Та раптом навалює туга
І все фарбує в свої
кольори,
І сковує, наче недуга.
Боже, цю тугу Ти –
геть забери!
Мені намалюй Україну
З щебетом птахів, наче в
раю;
Ту любу, прекрасну,
єдину.
За Україну в проломі
стою –
І прошу, до Тебе молюся,
Боже Всевишній, Боже
Святий,
Тобі до землі
поклонюся:
Ти стань Царем нам, і
милість ізлий!
Мені намалюй Україну:
Сад і калину під рідним
вікном,
І зоряну ніч солов'їну,
І місяць хай тихо плине
Дніпром.
Хай злиться собі
завірюха.
Байка. Я завтра
відкидаю сніг.
Мороз хай щипає за
вуха,
Лине дитячий скрізь радісний
сміх.
Мені намалюй Україну,
Без горя і сліз,
розлуки, й біди.
Сирітських будинків
дитини
Ти, на мольберті своїм,
не клади
Й згарищ, руїн, юної
крові,
Знищених ворогом
підлим, полів,
Й фальшивої тої любові,
Якою наш ворог нас
полюбив.
Мені намалюй Україну
Вільну. Насправді її
сотвори
Квітучу, щасливу,
єдину.
Ти, – під крило своє, Боже, бери.
Мені намалюй Україну
В мирі і в радості, в
щасті й добрі;
Щасливу з батьками
дитину,
І бережи від зорі до зорі.
Славмо Господа! Лиш Він слави і хвали, подяки і поклоніння гідний!
Комментариев нет:
Отправить комментарий